Що відбувається з українською економікою. Аналіз ситуації

Економіка

За підсумками консенсус-прогнозу міністерства економіки України (№57 квітень 2024 року) – експерти, які припускають закінчення війни у 2024-му році, уже в наступному, 2025 році, прогнозують зростання реального ВВП у середньому на рівні 5%, а інші експерти мають більш стриману оцінку – зростання на рівні 3,5%. Але навіть така оцінка включає в себе великий розбіг значень – від падіння на 1,3% до зростання на 6%.

Бюджет

За даними Мінекономіки України, за період 01.01.24-18.04.24 доходи бюджету зросли на 26,5%, порівняно із періодом 01.01.23-18.04.23 (без міжнародної фінансової допомоги, збільшилися у 1,6 раза), що обумовлено зокрема зростанням надходжень від податку на прибуток (у 2,7 рази), власних надходжень бюджетних установ (на 26%), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 39,8%) і неподаткових надходжень (на 47,8%).

Видатки держбюджету за період 01.01.24-18.04.24 зросли на 14% в порівнянні з періодом 01.01.23-18.04.23, зокрема у частині витрат на заробітну плату (на 24,5%) та капітальних видатків (у 2,4 раза) на тлі проведення необхідних відновлювальних будівельних та інших робіт.

Дефіцит держбюджету становить $7,8 млрд – 43% від загального обсягу доходів держбюджету.

За період 01.01.24-16.04.2024 залучено військових облігацій на суму 140,4 млрд грн, за 01.03.22-31.12.22 –250,5 млрд грн, за 01.01.23-31.12.2023 – 566,1 млрд грн (середньомісячне залучення військових облігацій за 01.03.22-31.12.22 становило 25,02 млрд грн, за період 01.01.23-31.12.2023 – 47,2 млрд грн).

Загалом, за період 01.03.2022-16.04.2024 до держбюджету залучено 957 млрд грн або $26,8 млрд.

Від початку війни станом на 01.04.2024 до Державного бюджету України також залучено близько $85,3 млрд міжнародної фінансової допомоги, що здебільшого спрямовувалась на фінансування першочергових потреб бюджету, зокрема соціальних витрат.

Підтримкою для міжнародних резервів НБУ були стійкі надходження від міжнародних партнерів України – у 2023 р. було отримано $42,5 млрд. та у січні-березні 2024 р. – близько $10,2 млрд, а станом на 01.04.2024 на безповоротній основі надійшло ще $118 млн.

Оскільки наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні, то рівень резервів передусім зумовлювався інтервенціями НБУ – з початку 2024 р. (станом на 19.04.24) від'ємне сальдо інтервенцій становило $7,36 млрд («-» $8,11 млрд станом на 21.04.23, в цілому за 2023 р. – «-» $28,61 млрд

Валютний ринок та валютна стійкість

Наразі з огляду на стійкий прогрес у сповільненні темпів споживчої інфляції, накопичення значного рівня міжнародних резервів, відносну стабільність валютного ринку, НБУ ухвалив рішення щодо переходу з 03.10.2023 до керованої гнучкості обмінного курсу гривні.

Загалом з початку цього року (станом на 19.04.24) гривня до долара США девальвувала на 4,3% (станом на кінець 2023 р. порівняно зі значенням на кінець 2022 р. – на 3,9%, а за аналогічний період 2022 р. – на 34,1%).

Спостерігаються ринкові коливання обмінного курсу готівкової гривні, що зумовлені ситуативними чинниками – готівковий сегмент ринку оперативно реагує на міжбанківський ринок, де вирішальним чинником впливу на курс і далі залишаються активні інтервенції НБУ (наразі динаміка курсу готівкової іноземної валюти повторювала динаміку котирувань безготівкової валюти, яку «підігріває» посилення невизначеності, у т.ч. на фоні постійних обстрілів з боку РФ).

Загалом станом на 17.04.24 порівняно з 17.04.23 готівкова гривня до долара США девальвувала на 5%, а порівняно зі станом на кінець 2023 р. – на 0,7%.

З початку року станом на 22.04.2024 НБУ продав на міжбанківському валютному ринку $7,4 млрд (за мінусом купівлі), в т.ч. за минулий тиждень – 0,7 млрд. грн.

Тижневі нетто-продажі валюти минулого тижня були аномально високими, якщо їх порівнювати з динамікою з початку року. Більше валюти було продано лише в перший тиждень 2024 року.

Приріст попиту на іноземну валюту переважно пов'язаний з тиском з боку населення. Населення за І квартал 2024 року купило $2,5 млрд готівкової та безготівкової іноземної валюти (за мінусом продажів). Це вдвічі більше за аналогічний період минулого року.

Продовжують нарощувати зовнішні активи українські банки. Банки в І кварталі збільшили чисті зовнішні активи на $1,0 млрд. Всього з початку 2023 р. чисті зовнішні активи банків зросли на $3,6 млрд. Банки не тільки накопичують внутрішню гривневу ліквідність, вони ще її активно складують у валютних активах.

Підвищення активності населення та банків у операціях з купівлі іноземної валюти свідчить про посилення розбалансування валютних очікувань.

Чіткі ознаки розбалансування валютних очікувань спостерігаються з жовтня минулого року, коли НБУ запровадив режим керовано-гнучкого курсоутворення та активізував комунікації щодо реалізації «Стратегії пом’якшення валютних обмежень..». Це логічним чином спричинило підвищення попиту на іноземну валюту, оскільки структурний дефіцит платіжного балансу залишається гігантським – близько $30 млрд на рік.

Якщо до переходу на режим керованої гнучкості витрати валютних резервів складали 1-2 млрд. дол. на місяць, то після переходу – $2-3 млрд на місяць. Активно зростає готівкова валюта поза банками, яка вже становить понад $120 млрд.

Вочевидь, ініційована НБУ «Стратегія пом’якшення валютних обмежень…» є передчасним кроком. Адже, не може бути валютної лібералізації в умовах неринкових шоків війни та домінування неринкових джерел надходження іноземної валюти.

В лютому-квітні 2024 р. близько 90% нової гривневої ліквідності в системі було конвертовано в іноземну валюту, тоді як в середньому за 2023 рік даний коефіцієнт становив лише 73%.

Можна констатувати, що непродумані рішення Національного банку загострили фундаментальні валютні ризики української економіки. Зовнішньоторговельний дефіцит – основний чинник валютного дефіциту (за 2023 р. – 29 млрд грн). Однак, НБУ не тільки посприяв підвищенню валютного попиту, але ще й засобами процентної політики створив дискримінаційні умови для українських виробників, які не тільки змушені жорстко конкурувати з імпортом, але й позбавлені доступу до дешевого позичкового ресурсу (на відміну від закордонних виробників).

Отже валютні резерви, які повністю сформовані з міжнародної допомоги, понадміру витрачаються на підтримку валютного курсу. За час війни Україна отримала $83,8 млрд зовнішньої допомоги (станом на 22.04.2024). З даної суми НБУ витратив на підтримку валютного курсу близько $60 млрд. Тобто валютна стабільність в країні утримується виключно завдяки надходженню зовнішньої допомоги,

В банківській системі накопичуються гігантські суми вільної банківської ліквідності, які не приносять продуктивної користі економіці та її реальному сектору. В той же час банки активізували свої вкладення у зовнішні валютні активи, замість інвестування в державні цінні папери чи розширення кредитування бізнесу.

Фінансовий сектор

Станом на 17.04.24 відбулося розширення грошової маси (порівняно з 17.04.23 – на 21% або на «+» 547 млрд грн) з огляду на нарощування як депозитів (включених в грошовий агрегат М3) – на 22,9%, так і обсягу готівки в позабанківському обігу – на 15,3%.

Станом на 17.04.24 спостерігалося певне відновлення кредитування корпоративного сектора (порівняно з 17.04.23 – на 2,4% або на 17,9 млрд грн) та розширення кредитування населення (на 16% або на 32,88 млрд грн відповідно).

Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 197 кредитів на 335 млн грн, серед яких: кредити під 3% отримали 111 військовослужбовців та силовиків, 14 педагогів, 21 медик та 3 науковці; кредити під 7% отримали 36 українців без власного житла, 6 ВПО та 6 ветеранів.

Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (137 кредитів) та у забудовника (45). Також 15 українців взяли кредити на купівлю квартири в будинку, який будується.

Скористатись програмою доступного кредитування сьогодні можуть як представники окремих професій, так і громадяни, які не мають у власності житла або хочуть покращити його умови. Для військовослужбовців ЗСУ за контрактом, вчителів, медиків та науковців пільгова ставка складає 3% річних. Для інших категорій – учасників бойових дій, ветеранів, ВПО, інших громадян – ставка іпотеки становить 7%.

За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від уповноважених банків 754 пільгові кредити на загальну суму 2,3 млрд грн, з яких 631 кредит – від банків державного сектору економіки на 1,6 млрд гривень.

З початку 2024 року за програмою підприємці отримали 7 713 кредитів на загальну суму 29,6 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 5 722 кредит на 15,4 млрд гривень.

За час дії воєнного стану в Україні видано 51 855 кредитів на 206,9 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 38 756 кредитів на 105,8 млрд грн), з яких станом на 22 квітня поточного року:

• 17,11 млрд грн – на інвестиційні цілі; 58,55 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;
• 37,24 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
• 13,16 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;
• 57,41 млрд грн – на антивоєнні цілі;
• 10,02 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 86 677 кредитних договорів на 296,5 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 59 232 договори на 132,5 млрд гривень.