Силовики матимуть бронь, а священники…? Веніславський – про нові деталі проєкту мобілізації

Інтерв’ю
Силовики матимуть бронь, а священники…? Веніславський – про нові деталі проєкту мобілізації
Ідею запровадження електронних повісток було заполітизовано, вважає обранець від «Слуги народу» Федір Веніславський
фото: РБК-Україна

На початку квітня Рада може розглянути у другому читання законопроєкт про мобілізацію

Протягом цього тижня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки дійшов до 2105 із 4195 поправок, внесених до проєкту закону про мобілізацію перед другим читанням. Фактично опрацьована це вже половина від всіх пропозицій. Провладний нардеп і член цього комітету Федір Веніславський побачив позитивну динаміку – розглядали близько 400-800 поправок щодня.

Якщо темп роботи не знижуватиметься, то до 29 березня є всі шанси фіналізувати законопроєкт і передати на розгляд парламенту.

«Главком» поспілкувався з політиком про деталі обговорення найважливішого за останній час законопроєкту.

«Міносвіти сформує перелік закордонних вишів, щоб відсіяти тих, що створюють «лазівки» для уникнення мобілізації»

Федоре Володимировичу, які пункти «мобілізаційного» законопроєкту викликали найбільшу дискусію серед членів комітету?

Йдеться про право на відстрочку від військового призову, а також бронювання осіб. Із самого початку з міністерствами оборони і економіки було напрацьовану певну концепцію: мінімізуємо кількість осіб, котрі претендують на відстрочку. З іншого боку – визначаємо максимально заброньованих осіб, задіяних у критичній інфраструктурі та органах влади, у тому числі місцевому самоврядуванні. Однак у процесі розгляду законопроєкту окремі колеги намагалися збільшити кількість осіб, котрі мають право на відстрочку від мобілізації. Дійшло до того, що це право намагалися закріпити за працівниками ДБР та НАБУ. У підсумку знайшли консенсус: силовики повинні бути заброньовані.

Також пропонувалося доповнити до переліку категорій, які мають право на відстрочку (стаття 23 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію), священнослужителів і духовних наставників. 22 березня Комітет висловив пропозицію, що це питання необхідно врегулювати окремим законом. Розробити законопроєкт на кшталт закону про альтернативну (невійськову) службу. Але мінус закону про альтернативну (невійськову) службу у тому, що він поширювався винятково на строкову службу. Тобто церковники, котрим віросповідання забороняє брати до рук зброю, у мирний час могли скористатися цим законом. Нині ж держава відмовляється від строкової служби, відповідно, утворюється вакуум, який треба заповнити.

Іще лунали від колег ідеї дати право на відстрочку педагогічним працівникам закладів позашкільної освіти. Комітет відхилив цю поправку через можливі зловживання цим правом.

Чимало дискусій виникало довкола питання відстрочки від мобілізації осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю.

Отже, на рівні Комітету узагальнили бачення: особи, які мають I, II, III групи інвалідності не призиватимуться на військову службу під час мобілізації; військовозобов’язаний може бути доглядачем, якщо інших осіб, котрі не є військовозобов’язаними, особа з інвалідністю не має; якщо у сім’ї є кілька військовозобов’язаних, то особа з інвалідністю може самостійно обрати одного з них як доглядача.

Комітет з питань нацбезпеки підтримав правку щодо доглядачів в такій редакції:
  • які мають дружину (чоловіка) з-поміж людей з інвалідністю І чи ІІ групи;
  • які мають дружину (чоловіка) з-поміж людей з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок відсутності кінцівок (кінцівки), кистей, стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів чи онкологічного захворювання, розумових, психічних вад або наявності в такої особи неповнолітньої дитини (дітей);
  • які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з-поміж людей з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших, котрі не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати;
  • члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею.

Також на відстрочку від мобілізації залишили для здобувачів усіх рівнів освіти. Це стосується громадян, котрі навчаються в іноземних навчальних закладах. Але є нюанс. Міністерство освіти повинно сформувати перелік закордонних вишів таким чином, щоб відсіяти ті, які створюють «лазівки» для уникнення мобілізації громадянами України.

Не секрет, що протягом 2022-2023 років іноземні освітні заклади відкрили низку факультетів, де умовно, сплачуючи за навчання $1 тис., наші громадяни «купували право» на відстрочку від мобілізації.

Окремо Комітет повернув право на відстрочку від призову для аспірантів бюджетної та контрактної форм навчання.

Мобілізація вірян – з одного боку, надто чутливе питання, а з іншого – простий спосіб ухилитися від мобілізації. Про це зайвий раз доводять десятки вироків судів, ухвалених протягом повномасштабної війни. Що стосується випадків мобілізації священників, то навесні 2023 року «Главком» описав красномовну історію: священнослужитель Української православної церкви Московського патріархату відмовився від мобілізації «з причини присутності матюків на емблемах ЗСУ з релігійних і громадянських переконань». Отже, поясніть: якщо сьогодні ТЦК вручить повістку будь-якому церковнику, як він має реагувати?

Є перелік віросповідань і релігійних течій, затверджений постановою Кабміну, віровчення яких не допускає користування зброєю. На моє переконання, священнослужителі не повинні проходити військову службу (народний депутат не уточнив, чи має він на увазі всі релігійні конфесії, чи лише ті, які у переліку Кабміну – «Главком»). Держава не може обмежувати конституційне право громадян на свободу світогляду та віросповідання (стаття 35 Конституції – «Главком»). Люди повинні мати духовного наставника, пастора, священника тощо.

Члени оборонного комітету повернуться до обговорення вказаної проблематики. Додам, що у чинному законодавстві, відсутні підстави, щоб військовозобов’язаний священнослужитель, який отримує повістку, відмовлявся від мобілізації (вище по тексту політик пояснив, чому в умовах воєнного стану не працює закон про альтернативну (невійськову) службу – «Главком»).

Ваша колега з комітету, нардепка Ірина Фріз повідомила, що Комітет відхилив норму стосовно запровадження електронних повісток. Чому?

Ключовий аргумент на користь відмови від електронних повісток полягав у тому, що не всі громадяни України користуються електронною поштою і матимуть труднощі з реєстрацією електронного кабінету військовозобов’язаного.

На моє переконання, ця аргументація непереконлива, зважаючи, що багато мешканців сільських територій володіють смартфонами і мають доступ до інтернету. Тому цю ідею, скоріше, заполітизували.

Чи розглядав Комітет можливість запровадження повісток у «Дії»?

Ні. Повістки у «Дії» крізь призму «мобілізаційного» законопроєкту не розглядаються. Тим паче віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров раніше сказав, що застосунок «Дія» не готовий до цього.

Ще один член комітету з питань нацбезпеки і нардеп Вадим Івченко розповів, що у межах розгляду законопроєкту про мобілізацію, політики допускають можливість дозволити подавати ухилянтів в розшук. Крім того, планують збільшуватися штрафи та адміністративну відповідальність за ухиляння від мобілізації. Конкретизуйте, будь ласка, ці моменти.

Напевно, пан Вадим мав на увазі те, що Комітет з питань правоохоронної діяльності паралельно з нами, працює над удосконаленням законодавства у частині посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Зараз говорити про певні механізми подання громадян у розшук або збільшення штрафів – це не прерогатива Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де я працюю. Цілком зрозуміло: теперішній розмір штрафів за адміністративну відповідальність за ігнорування викликів до ТЦК аж ніяк не стимулює громадян до виконання свого конституційного обов’язку із захисту Батьківщини. Тому штрафи треба переглядати.

«Військовослужбовці, які займаються бойовими задачами, не повинні шукати ухилянтів»

Ваш прогноз: коли оборонний комітет завершить розгляд усіх поправок? Який буде далі розвиток подій?

Зважаючи на динаміку розгляду поправок протягом 18-22 березня, а це близько 400-800 поправок за день, Комітет може до 29 березня повністю пройти «мобілізаційний» законопроєкт, підготувати висновок і передати до сесійної зали Верховної ради на голосування у другому читанні.

Чи є у залі голоси для кінцевого ухвалення цього законопроєкту?

Зараз передчасно про це говорити. Усе залежатиме від фінального варіанту тексту документа. Звичайно, будуть дискусії, дебати. Зокрема, парламентарі у сесійній залі ставитимуть на підтвердження свої поправи, які відхилив Комітет. Ідеться про відстрочку від мобілізації для працівників судової охорони, секретарів суддів, адвокатів, приватних судових виконавців, прокурорів тощо.

На тижні, що минає, пролунала заява замкомандира бригади «Азов» Сергія Цісарука, яка викликала резонанс. Він вважає, що єдиний спосіб пришвидшення мобілізації полягає у тому, що бойові бригади отримують списки ТЦК і самі займаються пошуком ухилянтів. «Бійці значно більше зацікавлені у поповненні бригади, тому хабарі не допоможуть», – написав у соцмережі військовий. Як ви ставитеся до такої ініціативи?

Військовослужбовці, які займаються бойовими задачами, не повинні шукати ухилянтів. Для цього є поліція та інші органи правопорядку. Це точно не завдання бойових бригад і, навряд чи, такий механізм буде розроблено. Пропоную дочекатися прийняття у другому читанні «мобілізаційного» законопроєкту, який урегулює багато сьогоднішніх проблем.

Інший військовослужбовець і командир окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» Сергій Філімонов наголосив: без мобілізації щонайменше 250 тис. людей, в України немає шансів стримувати наступ російських окупантів, а про визволення територій навіть не йдеться. Після цієї заяви з’явилося повідомлення від прем’єр-міністр Дениса Шмигаля, який запевнив: наразі немає потреби мобілізувати 500 тис. людей до лав Збройних сил України. За вашими оцінками, яку оптимальну кількість чоловіків нині необхідно мобілізувати на фронт?

Не можу відповідати на це запитання, бо воно належить до інформації з обмеженим доступом, яку, я, як член оборонного комітету, отримую у закритому режимі.

Перефразую: хто із згаданих осіб (військовий Філімонов чи прем’єр Шмигаль) має рацію?

Раніше президент і колишній головнокомандувач ЗСУ озвучували цифри щодо мобілізації (400-500 тис. осіб – «Главком»). На мою думку, питання треба ставити у дещо іншій площині. Треба враховувати, що після так званих виборів Володимир Путін зберіг підтримку більшості росіян. Плюс, якщо сюди додати ще й теракт у Підмосков’ї, то країна-агресор може піти на повну мобілізацію. Тим паче, що представники Кремля вже прямо говорить, що це не спецоперація, а війна. Тому Україні варто поповнювати не лише мобілізаційний резерв, а й шукати інноваційні рішення.

«Понад вісім тисяч військових, які не були на фронті, тепер задіяно»

Новий головком Олександр Сирський з моменту приходу на цю посаду взявся за аудит Сил оборони. Мета – з’ясувати скільки осіб, які є мобілізованими, за два роки так і не побували на фронті. З цього приводу очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія поспішив заявити: під час аудиту виявили «умовно, вісім тисяч людей, які просто прикомандировані до Генштабу, і не воювали». Що вам відомо про резерви, які можна шукати всередині військових?

Це питання я ставив колишньому начальнику Генштабу (генерал-лейтенант Сергій Шаптала – «Главком») на одному із закритих засідань Комітету з питань нацбезпеки. Якщо провести аудит усередині Генерального штабу, Міноборони та інших центральних військових органів управління, які не виконують бойових завдань, то ми можемо отримати, щонайменше, одну-дві бригади резерву. А все через штучно роздуті штати, які не завжди виконують життєво необхідні функції у секторі безпеки і обороні.

Наразі у цьому напрямку є позитивні зрушення, але конкретної цифри не можу озвучити.

Ця цифра є більшою за вісім тисяч, сказані Давидом Арахамією?

(Посміхнувся). Можемо сказати, що це більше восьми тисяч людей (з числа військових, які не були на фронті, яких нині вже задіяно – «Главком»).

21 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10313, який передбачає, що  чоловіки, які були визнані обмежено придатними до служби, повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд. Поясність, що це дасть? Яке покарання чекає на тих військовозобов’язаних, котрі проігнорують повторні ВЛК?

Цей закон комплексний. Окрім того, що держава відмовляється від терміну «обмежено придатний», залишаючи в обігу визначення придатні і непридатні до військової служби, документ вирішує низку соціальних проблем. Зокрема, до 12 місяців військові матимуть змогу лікуватися від отриманих травм під чаю бою зі збереженням грошового забезпечення; реабілітація осіб, звільнених із полону; звільнення від штрафів та пені військовослужбовців, котрі виконують бойові завдання. Також на рівні закону зафіксували одноразову компенсацію у розмірі 15 млн грн за загибель військових на фронті.

Дійсно, після скасування статусу «обмежено придатний» військовозобов’язані повинні протягом дев’яти місяців прости військово-лікарські комісії. Щодо можливого покарання за ухилення від медогляду, цим займається правоохоронний парламентський комітет.

Цього тижня народні депутатки від «Слуги народу» Мар’яна Безугла і Галина Третьякова зареєстрували законопроєкт №11096, який стосується внесення змін до деяких законів щодо військового обліку окремих категорій громадян. 100% «бронь» на рівні закону пропонується дати військовозобов’язаним, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, зокрема, на посадах державної служби категорії «А», голів обласних, районних, сільських, селищних, міських голів. Що стосується посад державної служби категорії «Б», «В», в органах місцевого самоврядування, – бронювання складатиме не більше 50% від кількості військовозобов’язаних. Вам зрозуміла ціль законопроєкту?

Абсолютно незрозуміла, тому що ці питання ми вирішуємо законопроєктом про мобілізацію. Аналогічні формули бронювання, запропоновані цими депутатками, є у проєкті закону, над яким зараз працює Комітет. Тому не бачу сенсу ухвалювати згаданий вами законопроєкт.

Віталій Тараненко, «Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: