Європейський суд не допоможе. «Слуга народу» розповів, як війна порушила права українців

Війна в Україні призвела до багатьох порушень прав людей, однак вони викликані військовою необхідністю. Про це в коментарі «Главкому» заявив голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, юрист-міжнародник Олександр Мережко.

Нардеп повідомив, що питання свободи зібрань регулюється законом про воєнний стан – наприклад, перед Верховною Радою зараз не можна проводити якісь зібрання. Він додав, що права щодо приватного та сімейного життя дуже широкі, і військова необхідність може їх обмежувати в певному сенсі. Наприклад, таємниця переписки може бути порушена щодо особи, яка підозрюється у зраді.

«Наприклад, в зоні бойових дій треба скористатися чиєюсь приватною машиною – формально це порушення права власності, а по суті викликано військовою необхідністю. Тому треба виключити моменти, коли виникають от такі екстремальні ситуації, а потім хтось може скористатися цим для судового оскарження», – прокоментував Мережко обмеження права на підприємницьку діяльність.

Щодо пункту про можливе обмеження недоторканості житла депутат пояснив, що військові мають десь розміщуватися в зоні бойових дій.

«От командир прийшов в якесь місто чи селище і йому треба розмістити своїх людей, щоб вони не були на вулиці. Він бачить, де краща хата, і тоді може нею скористатися. Формально, може, це порушення прав, але воно диктується необхідністю. Особливо в районі бойових дій таке обмеження, на жаль, має відбуватись», – зазначив він.

За словами Мережка, уникнути зловживань може допомогти судова система України, оскільки в ЄСПЛ, додав він, справи розглядаються роками.

«Скарг може бути дуже багато, але значення має, чи ЄСПЛ приймає їх до розгляду. За статистикою навіть з цих прийнятих справ невеликий відсоток доходить до судового розгляду. А відсоток справ, щодо яких суд виносить рішення, – ще менший. І, звісно ЄСПЛ зараз буде звертати увагу на цю заяву українського уряду. Проте слід пам’ятати, що ці відступи – лише тимчасовий захід, на час воєнного стану», – розповів нардеп.

Олександр Мережко додав, що саму дерогацію теоретично можна оскаржити, хоча правових підстав для цього немає, адже є чіткий припис Конвенції, яка сама дозволяє часткове скасування закону.

Нагадаємо, Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом. Відповідний документ опубліковано на сайті міжнародної організації в неділю, 28 квітня, а саму заявку було подано ще 4 квітня.

Згідно з документом, військове керівництво України отримує право обмежувати свободу пересування громадян, оглядати речі, а також примусово відчужувати майно для потреб держави. Ст. 15 Конвенції про права людини передбачено, що в період вєнного стану можуть бути введені тимчасові обмеження на конституційні права людей.